Найголовніше завдання школи дати учням міцні знання. А ще виховати людину не з кам'яною душею, а з порядною, благородною, вихованою, незалежною, одним словом громадянином, людиною з великої літери. Традиційними святами нашої школи стали: День Незалежності, свято Першого і Останнього дзвоників, вечір зустрічі з випускниками школи, свято Миколая, якого з нетерпінням чекають всі діти, свято Нового року, День Перемоги, Свято матері і інші свята...
   Перше вересня. День Знань - одне з найприємніших свят кожної людини. Бо саме першого вересня кожен з нас народжується, як людина, що крокує у світ знань, до поступового осмислення самого себе, місця і ролі людини в суспільстві. Саме тому ми всі в цей день поспішаємо до школи, ніби до рідної домівки, де постійно витає материнська і батьківська любов, тепло, увага і вдячність. День Знань -це свято Першого дзвоника. У цей день школярі, переступаючи поріг, за яким їх чекає невтомна праця, пізнання нових наук.
   Школа - це своєрідний оберіг і теплий вогник для дітей і дорослих. На святі "Дай, бабусю, поцілую сивину твого волосся" під час виступу внуків і внучок, сльози котилися по обличчі бабусь. Адже бабусі - невтомні трудівниці, скарбничі мудрості нашого народу, хранительки звичаїв та обрядів. Бабуся! Чи є на світі краща людина. Ні! Скільки вона пережила, але яка ніжна, щира. Скільки вона недоспала ночей, голублячи нас онучат.
   Школо! Люба наша школо! Кожного року як до рідної матінки приїзджають з різних кінців випускники і з веселою усмішкою переступають вони поріг рідної школи. Тут вони росли, вчилися і виховувалися.