В геологічній будові верхні шари околиць села утворюють флітові породи переважно крейдяного періоду мезозойської ери. Виникли вони в результаті накопичення у водах моря осадків, які зносили ріки з прилеглих суш. Пізніше під впливом горотворення у Карпатах потужні осадові товщі на Опіллі були підняті і стиснуті у складки. Фліш складають грубозернисті малоцементовані сірих відтінків пісковики, вапняки, опока, біла і жовта глини, пісок. Зустрічаються невеликі уламки чорного і смугастого кременя. В околиці часто зустрічаються скам'янілі рештки морської фауни і флори. Біля замку, на горбі в «3аліссі» та в інших місцях (розсипи скам'янілих черепашників різних величин).
Рельєф
В околицях села гори протягуються із заходу на схід, місцями мають дуже круті схили (Сусова гора, Білі криниці, Голиці). З півдня село оточує гористе пасмо, яке складають Сусова гора, Верховина, Замчище, Клепки, Липа з абсолютною висотою західніше Трьох Кігщів (місце, де сходяться межі території сіл Тростянця, Квіткового і Слов'ятина) 436 м, з північної сторони височить гора Мазярська (Мазурська) з найвищою точкою 392 м над рівнем моря. За нею на північ і північний схід — Котівська гора (410 м — Голиця).
Крутосхили гір люди використовують як пасовиська, частково для сіножатей.
В лісах, особливо в південно-західній частині від села є карстові лійкоподібні западини глибиною 2-3 і діаметром до 10 метрів.
Гідрологія
На північних схилах гір, особливо південних, багато невеликих джерел води (близько 50), які утворюють правий і лівий потоки. В центральній частині села вони зливаються і утворюють невелику річку, яка протікає південною частиною села на схід від Божикова, де від лівого берега впадає до річки Золота Липа, притоки Дністра.
Майже в усіх джерелах вода мінералізована, має добрі смакові якості. Джерело на Яремовій сіножаті, що на Оборищах, ніколи, ні при яких морозах не замерзає. Пити воду з джерела в лісі на Довбищах небезпечно (захворіє горло).
Старі жителі переказували, що в минулому лівий потік був повноводний. Його звали річкою. Брав початок на Яхновичевій сіножаті на Оборищах. Під час повені селеном, що прийшла із Линичок, джерело замулено, витік води із нього значно зменшився. Одночасно в селі Набережне (Библо) Галицького району Івано-Франківської області виникло велике джерело води. На лівому боці біля колишньої лісничівки Є ставок.
Ліси
З півдня, заходу і півночі село оточують лісові масиви, переважно листяних порід. До першої світової війни тут росли великі дубові, букові, грабові діброви. Окремі дуби сягали в діаметрі більше півтора метра. В час війни вони були вирубані. В кінці 20-х років закладаються невеликі гаї сосни і смереки, а в радянський час — смереки карпатської, ялиці карпатської, модрини європейської, дуба звичайного і червоного, бука, клена, калини. Крутосхили Котівської гори частково залісненні сосною. Тут росте також шипшина, глід, терен.
На південних схилах Мазярської і Котівської гори збереглася дольодовикова рослинність. В різнотрав'ї росте багато цінних лікарських рослин.
Тваринність
Тваринний світ терену характерний для Опілля. Найбільш поширенні дикий кабан, козуля, лисиця, заєць, ласка, білка. Зустрічається тхір, хом'як, ондатра, сіра куріпка. У 80-х роках із Біловезької Пущі завезли кількох лосів.
В 1992 році через браконьєрство лосі і борсуки були знищені у цій місцевості. Нині під загрозою знищення — круки, кані.
Корисні копалини
З корисних копалин на території села залягають будівельні матеріали: вапняки, пісковики, опока, піски, глини. На фундаменти використовують пісковики з Голиць, Білих криниць.
Ще до половини XX століття для будівництва житлових і господарських будинків все використовували опоку, яка залягає майже повсюдно. Поклади білої глини залягають на південносхідному схилі Мазярської гори в урочищі «На межах». Аналізи жовтої глини з урочища «Глинищі» на Куті показали її високу якість для виробництва цегли. Пісок залягає в урочищі «Заліс».
