Історія

Археологічні матеріали засвідчують, що територія Тростянця була заселена здавна. Біля Котова виявлені залишки поселення ІХ-VII століття до нашої ери, а поблизу Нижньої Липиці — стоянку пізнього палеоліту. На території села Шумляни знайдений бронзовий меч ІХ ст. до н. е. біля Божикова — глиняний посуд VIII—VI ст. до н. е.
З аналізу розташування окремих частин села і їх назв можна зробити висновок, що перші жителі поселилися біля правого потоку теперішньої частини села, що носить назву Кут з вулицею Ринок. Це була найбільш захищена територія: з півдня і заходу гора і ліси, зі сходу — болота. За переказами це були охоронці замку, який височів у лісі на горі Верховина за 1,5 км в південно-західному напрямку від села.

Історія не зберегла часу спорудження замку та імені його засновника. Вивченням замку ні історики, ні археологи не займалися, наукові дослідження не проводили. За переказами це був один із сторожових і оборонних пунктів на підступах до Галича — столиці Галицько-Волинського князівства. Виходячи з цього можна стверджувати, що поселення виникло не пізніше ХІІ або ХІІІ століття. За другим переказом Тростянецький замок до Мечищівського був з'єднаний глибоким ровом, по якому міг вільно проїжджати віз. На окремих ділянках рів зберігся.

Першу письмову згадку про село радянська історографія датує під 1441 роком[2] Під цим роком вказується, що володарями Тростянця були Ян Скарбек із Шаранчук (Саранчуки) і Ян із Делеїва. В подальших вивченнях вдалося встановити більш давню письмову згадку про село. Відомий польський історик і юрист Пшемисл Довбковський на основі актів громадських і земських за ХV століття склав «Поділ адміністративний воєводства Руського і Белзського ХV ст.» (Львів, 1939 р.), куди увійшли усі населені пункти обох воєводств того часу з датами письмових записів про них. В згаданих актах село Тростянець вказується під 1409 роком.
Цю ж дату наводить професор Івано-Франківського університету імені В. Стефаника доктор історичних наук академік Володимир Грабовецький в монографії «Нариси історіі Прикарпаття», том І, 1992 р. Про що йшла мова в цій письмовій згадці, встановити не вдалося, бо акти не збереглися. Але не викликає сумніву той факт. що це могли бути записи про продаж або купівлю господарств в селі, про дарування або боргові зобов'язання когось із жителів села, тому що в актах громадських і земських фіксувалися тільки такі факти. Отже, дату 1409 рік слід вважати першою історичною документальною згадкою про село Тростянеuь.
Третя письмова згадка про Тростянець відноситься до 1491 року. В судових справах т 14 № 177 за 30 січня 1491 року написано, що Ян Скарбек із Саранчуків позичив у Сов'яха із Ходоркевич 100 гривень. У випадку, коли б він не зміг повернути борг, зобов'язується віддати Сов'яхові у володіння села Тростянець і Вільховець, які належали до Потуторської гміни Галицького повіту.
У шематизмі Львівської метрополичої архієпархії за 1928 рік записано, що церква в Тростянці — з 1240 року. Першоджерелами ця дата не підтверджена.

В Україні 20 населених пунктів носять назву Тростянець. Топонімісти стверджують, що ці поселення дістали назви рік, біля яких виникли. В адміністративній карті «Дискрит Галичина» (видавець професор краківського Ягеллонського університету доктор Володимир Кубійович, 1942 р.) річка, яка протікає через село Тростянець названа Журавицею. Цю назву вживали старожили села. В літературі і картографії радянського періоду річка безіменна. Виходячи з цього, версія, що назва села пішла від назви річки дуже сум.
За іншою версією, в давні часи долина річки, що протікає через село, була заболочена, в окремих місцях творила ставища (досі поля перед селом зі сходу звуть Перші і Другі Ставищі), мала великі зарослі трощі. Найбільш правдоподібно, що від назви цієї рослини і пішла назва поселення.

В 1378 році вводиться новий адміністративний поділ, за яким Тростянець входить в склад Галицького староства Руського воєводства.
Відомо, що вже в 15 столітті селом володів орендар із Саранчук Ян Скарбек. Понад два століття село належало магнатському родові Сенявських, а з початку 19 століття, польському магнату Станіславу Потоцькому, які постійно передавали його в посесію і оренду шляхті. Деякий час Потоцькому. Управляв селом управитель Котівського маєтку.
В документах за 1683 рік зафіксовані дані про земельні угіддя Тростянця та панські повинності, які повинні були виконувати селяни Котівському управителю. Крім відробітку панщини 4 дні влітку і 3 дні взимі, селяни ще платили податки медом і рибою. В той час перед селом уже був панський двір Котівського управителя. Управляв двором економ німець Бурбахер. Долину від «Вигона» до двору займали ставки.